СТАРІ ЖІНКИ В ТІНІ ПАМ’ЯТІ: У ПОШУКАХ СТАРИХ ПЕРСОНАЖОК В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ ПРО РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКУ ВІЙНУ

Автор(и)

  • Ангеліна Столітня Львівського національного університету імені Івана Франка, Україна https://orcid.org/0009-0001-4356-8048

DOI:

https://doi.org/10.32589/2411-3883.22.2025.359659

Ключові слова:

літературна геронтологія, жіноче старіння, українська література, Сергій Жадан, Тамара Горіха Зерня, Наталка Ворожбит, Володимир Рафеєнко

Анотація

У статті досліджено репрезентацію образу старої жінки у сучасній українській літературі про російсько-українську війну. Основний акцент аналізу старих персонажок стоїть на темах пам’яті, дому, міжпоколіннєвого конфлікту та внутрішніх викликів старіння. Старість в межах роботи розглядається не як фіксований хронологічний етап людського життя, а як соціальний та наративний конструкти, що впливають на способи репрезентації та вибудовування ідентичності. Стаття прописує процеси трансформації маргіналізованої жіночої фігури під впливом війни як екзистенційної загрози, а також стратегії подолання вікової та ґендерної маргіналізації.
Матеріалом дослідження стали художні тексти, написані до повномасштабного вторгнення Росії в Україну, які відображають ранні літературні реакції на війну в різних жанрах: п’єса «Хлібне перемир’я» Сергія Жадана, п’єса «Погані дороги» Наталки Ворожбит, роман «Доця» Тамари Горіха Зерня та роман «Довгі часи» Володимира Рафєєнка.

Посилання

Altynay, A. G., Contreras, M. J., Hirsch, M., Howard, J., Karaca, B., & Solomon, A. (Eds.). (2019). Women mobilizing memory. New York: Columbia University Press.

Gergov, T., & Stoyanova, S. (2013). Sentimentality and nostalgia in elderly people: Psychometric properties of a new questionnaire. Psychological Thought, 6(2), 358–375.

https://doi.org/10.5964/psyct.v6i2.90

Gilleard, C. (2007). Old age in ancient Greece: Narratives of desire, narratives of disgust. Journal of Aging Studies, 21(1), 81–92.

https://doi.org/10.1016/j.jaging.2006.02.002

Gullette, M. M. (2004). Aged by culture. Bibliovault OAI Repository. Chicago: University of Chicago Press, 2004.

Gurven, M., & Kaplan, H. (2008). Beyond the grandmother hypothesis: Evolutionary models of human longevity. In J. Sokolovsky (ed.), The Cultural Context of Aging: Worldwide perspectives. Praeger Publishers/Greenwood Publishing Group, 2008. P. 53—66.

Hawkes, K., & Coxworth, J. E. (2013). Grandmothers and the evolution of human longevity: A review of findings and future directions. Evolutionary Anthropology, 22(6), 294–302.

https://doi.org/10.1002/evan.21382

Heath, K. (2009). Aging by the book: The emergence of midlife in Victorian Britain. New York: State University of New York Press.

Hirsch, M. (2012). The generation of postmemory: Writing and visual culture after the Holocaust. New York: Columbia University Press.

Lock, M. (1993). Ideology, female midlife, and the greying of Japan. Journal of Japanese Studies, 19(1), 43–62.

Macdonald, M. (1995). Representing women: Myths of femininity in the popular media. London; New York.

Sontag, S. (2024). On women. New York.

Walker, B. G. (1985). The crone: Woman of age, wisdom, and power. New York: Harper & Row.

Woodward, K. (2006). Performing age, performing gender. NWSA Journal, 18(1), 162–189.

https://doi.org/10.1353/nwsa.2006.0023

Zhadan, S. (2020). Khlibne peremyria [Bread truce]. Kharkiv.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-01

Номер

Розділ

Статті