ДИСКУРС МОДИ В СУЧАСНОМУ ФРАЦУЗЬКОМУ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32589/2411-3883.22.2025.359641

Ключові слова:

дискурс моди, французьке літературознавство, Оноре де Бальзак, Марсель Пруст, одяг, знак, час, література, антропологічна лабораторія

Анотація

У статті представлене дослідження дискурсу моди у площині художньої літератури на основі праць сучасних французьких науковців. Попри той факт, що на позір мода видається далекою від сфери досліджень, іманентних літературознавству, наукові розвідки початку ХХІ ст., здійснені дослідниками з французьких університетів, підводять до висновку: дискурс моди у площині проєкцій на художню літературу дозволяє вийти на новий рівень розуміння підходів до аналізу ідентичності як ключового питання нашого часу. Отже, дискурс моди виявляється прямо пов’язаним з поглядом на літературу як антропологічну лабораторію. Новітній погляд на осмислення потужності моди як дискурсу пов’язаний, перш за все, з іменами Ф. Моннейрона, Р. Капоторті. Положення їхніх праць дозволяють перечитати досвід класичної літератури. Розгляд історичного вектору проявлення дискурсу моди у французькій літературі виводить на перший план творчість О. де Бальзака та М. Пруста. Саме в «Людській комедії» вперше постав «модний Париж» з усіма викликами для дослідження людських пристрастей. У модусі генетичної критики М. Пруста образ сукні та процес шиття постають як метафори написання роману, що дозволяє по-новому подивитися на літературну творчість. Залученість дискурсу моди до художнього рельєфу творчої моделі Бальзака і Пруста експлікувала присвоєння елементам одягу семантичного значення показника соціальної мобільності та глибинних психологічних змін. Французькі письменники другої половини ХІХ ст. активно працювали з образами одягу та, ширше, – моди, що дозволило відкрити їхню метафоричну силу в контексті метаморфоз внутрішнього світу людини і навіть на позначення буття художнього тексту як такого. Саме тому аналіз моди дозволяє віднайти ключик до «втраченого часу», до осмислення колективної пам’яті. Стаття підводить до висновку про потужність дискурсу моди для дослідження нових викликів нашого часу, особливо у площині порівняння з історією цього питання у французькій літературі.

Посилання

Бальзак, О. де. (2022). Батько Горіо. Андронум.

Capotorti, R. (2020). «Le langage muet des robes»: la leçon des Goncourt chez Proust [“The silent language of dresses”: the lesson of the Goncourts in Proust]. Cahiers d’études du F. J. G. D., (12), 159–172.

https://doi.org/10.4000/cejdg.1064

Doudet, C. (2018). Comment l’élégance vient aux provinciaux : L’apprentissage des codes du Paraître dans Illusions perdues de Balzac. In N. Hulin (Ed.), Le vêtement : entre fonction et représentation (pp. 183–195). Presses universitaires du Septentrion.

https://books.openedition.org/septentrion/57537Grand Dictionnaire universel du XIXe siècle.

https://www.larousse.fr/encyclopedie/oeuvre/Grand_Dictionnaire_universel_du_XIX-_e_s/116449

Marcandier, C. (2011). La vie littéraire dans Illusions Perdues: « Le peuple in-folio ». In C. Marcandier & V. Vivès (Eds.), Hommages à Joëlle Gleize (pp. 55–71). Insignis, Lectures: Fiction & Imaginaire (Numéro spécial).

https://hal.science/hal-01719139/file/La_vie_litteraire_dans_Illusions_perdue.pdf

Meyronnis, F. (1988, August 16). Balzac et les mots à la mode. Le Monde.

https://www.pileface.com/sollers/IMG/pdf/Balzac%20et%20les%20mots%20a%20la%20mode.pdf

Monneyron, F. (2018). La mode et ses défis [Fashion and its challenges]. L’Harmattan.

Proust, M. (1920). À propos du «style» de Flaubert. La Nouvelle Revue Française, 14, 72–90.

https://fr.wikisource.org/wiki/%C3%80_propos_du_%C2%AB_style_%C2%BB_de_Flaubert

Proust, M. (1927). Le Temps retrouvé (Tome 2). Wikisource. Récupéré de https://fr.wikisource.org/wiki/Page:Proust_-_Le_Temps_retrouv%C3%A9,_tome_2.djvu/245

Reverzy, É. (2017). Séminaire Goncourt 2017-2018 : Les Goncourt et la mode.

https://www.fabula.org/actualites/81733/seminaire-goncourt-les-goncourt-et-la-mode.html

Wise, P. (2013). Le généticien en mosaïste. Genesis, (36).

https://doi.org/10.4000/genesis.1162

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-01

Номер

Розділ

Статті