СВІТЛИНА ЯК ФОРМА ВИСЛОВЛЮВАННЯ І ЗАСІБ ФІКСАЦІЇ ПРИСУТНОСТІ В РОМАНІ А. ПЕРЕСА РЕВЕРТЕ «БАТАЛІСТ»
DOI:
https://doi.org/10.32589/2411-3883.19.2022.274082Ключові слова:
фотографія, література, світлина, фотокамера, візуалізація дійсності, інтермедіальністьАнотація
Сучасне літературознавство велику увагу приділяє темі фотографії в художньому творі. Р. Барт та його послідовники наголошують на активному взаємопроникненні двох мистецтв, внаслідок якого виникає гра з відбитком, розмитістю і образотворенням. Фотографія виявляється точкою відліку для реконструювання минулого. Фотообраз претендує на архівний документ, необхідний для реконструювання минулого, а світлина — на повну об’єктивність, щоправда обмежену суб’єктивною позицією. В сюжеті роману А Переса Реверте «Баталіст» фотоапарат, як і власне фотографія, займає особливе місце. Адже саме фотоапарат служить тим засобом, що допомагає фотографу відтворити обраний ним об’єкт реальності, перетворити миттєвість на застиглий в історії час. Для фотокореспондента камера — це не просто прилад для створення фотокадрів, а складова його життя, механізм, що злагоджено працює з його тілом. Фотоапарат формує внутрішній світ фотографа, проектуючи реальність навколо нього. Саме він за часів хорватської війни початку 90-х років дозволяє баталісту пропустити побачене крізь призму власних емоцій та переконань і відтворити його в конкретній світлині. Світлина — це не тільки документальний факт, але й витвір мистецтва, адже є неповторним поєднанням десятків випадкових факторів, що в сукупності впливають на сприйняття фотографа, збігаються в одній миті, фокусуються об’єктивом та віддзеркалюються в ньому. Цей текст є частиною дискурсу про зміну статусу документа та роль фотографа в оцінці подій, його етичної позиції, фіксації присутності. Той, хто публічно виявляв свою індивідуальність та творчий потенціал, щоб його голос почули або щоб продемонструвати зображення та приписати собі певну автономію щодо світу та його інститутів, рано чи пізно стає художником.
Посилання
Barthes, R. (2002). Ecrire / Roland Barthes. Oeuvres completes. Seuil.
Barthes, R. (1982) Camera lucida. Retrieved from: https://monoskop.org/images/c/c5/Barthes_Roland_Camera_Lucida_Reflections_on_
Photography.pdf
Butler, J. (2005). Photography, war, outrage. PMLA, 120 (3). Cambridge University Press New York. 822–827. Retrieved from: https://
www.jstor.org/stable/25486216
Pérez-Reverte, A. (2004). El pintor de batallas. Retrieved from: https://www.litmir.me/br/?b=81690&p=2 https://www.litmir.me/br/?b=81690
Rosler, M. (2004). Decoys and Disruptions. Selected writings, 1975-2001. October Books. Retrieved from: https://ru.scribd.com/document/
/Martha-Rosler-Decoys-and-Disruptions-Selected-Writings-1975-2001-October-Books-pdf#
Sontag, S. (1990). On photography. Anchor Books.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
7. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
8. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
9. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
10. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
11. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
