ЕСТЕТИКА ПОТРЯСІНЬ У КОНТЕКСТІ АКТУАЛЬНОГО ПОВСЯКДЕННЯ

Автор(и)

  • Людмила Тарнашинська докторка філологічних наук, професорка, провідна наукова співробітниця Відділу української літератури ХХ ст. та сучасного літературного процесу, Інституту літератури імені Т.Г. Шевченка НАН України, Україна https://orcid.org/0000-0003-2540-2658

DOI:

https://doi.org/10.32589/2411-3883.18.2021.247020

Ключові слова:

актуальне повсякдення, естетика потрясіння, пандемія, досвід, поріг чуттєвості, свідомість

Анотація

Повсякдення – незалежно від його географічного статусу – має різні виміри: з одного боку – це рутина, а з другого – намагання вирватися з неї, створити хоч абияке свято. В контексті актуального повсякдення доцільно подивитися на інший бік повсякдення: повсякдення як стрес, афектація свідомості тощо. Цікаво спостерігати, як буквально на очах модифікується й наповнюється новими сенсами естетика потрясіння, яку принесли в українську літературу, зокрема, реалії 1990-х, як новітній час деформує людську свідомість,   цьому «криву» сюрреалізму. Йдеться про явище глобального світу – пандемію як новий досвід, що актуалізувало проблему спів-життя та співвідповідальності. Досвід, превентивно досліджений засобами художньої літератури і кінематографу (якщо «Чума» А. Камю – про минуле, то антиутопія Д. Кунца «Очі пітьми» про вбивчий мікроорганізм «Ухань 400» в редакції 1989 р., що в оригіналі твору 1981 р. мав назву «Горки-400», – попередження з минулого), нині потребує нового осмислення. Після «Чуми» А. Камю можна апелювати також до книг на цю ж пандемійну тематику, досі не перекладених українською: наприклад, п’єса Карела Чапека «Біла хвороба» (1937), книжка шведського письменника Пера Фредріка Вальо «Сталевий стрибок» (1968), а також антиутопія «Сліпа віра» британця Бена Елтона (2007), де дія відбувається в недалекому майбутньому на тлі постійних епідемій, а у фокусі дослідження – актуальна нині тема вакцинації. Література як чутливий інструмент отримала для художньої рефлексії і по-новому осмислювану тему ейджизму (разючу співзвучність можна знайти, скажімо, в японській літературі, зокрема в новелі Ситиро Фукадзава «Сказання про гору Нараяма»), як і тему дискримінації за іншими ознаками, соціальної нерівності; тему людини, наділеної владою/ можливостями і її вибір давати/чи не давати право на життя іншому; тему зони особистої/колективної відповідальності, меж відкритості/закритості суспільств, як і тему межі прагматизму/раціоналізму, межі/глибини цинізму. Тобто йдеться про актуалізацію презумпції права на життя, збереження людяності, що проблематизує інше/інакше наповнення старих, вічних сюжетів української та світової літератур.

Посилання

Ben, É. (2009). Slepaya vera. U Lytmyre - elektronna biblioteka (s. 416). «Inozemka». https://www. litmir.me/br/?b=152688&p=2

Boychenko, O. (2020). Dukh chasu v epokhu virtualnosti. Dukh chasu v epokhu virtualnosti: interv’yu vzyala L. Taran. https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayinci-chytayte/duh-chasu-v-epohu-virtualnosty

Dzhadt, T. (n.d.). Pro «Chumu». Yesey zi zbirky «Koly zminyuyutsya fakty». Lviv: Choven. https://nspu.com.ua/novini/toni-dzhadt-pro-chumu-esej-zizbirki-koli-zminjujutsya-fakti/

Kamyu, A. (1996). Chuma (Vybrani tvory u 3-kh t., T. 1, ss. 75–276). Kharkiv: Folio.

Kunts, D. (2008). Hlaza tmy. (ss. 352). Moskva: Éksmo. http://loveread.ec/read_book.php?id=10051&p=1

Lyubka, A. (2020). MUR: malyy ukrayinskyy roman (s. 208). Chernivtsi: Merydian Chernovits.

Per, V. (1988). Bezzhalostnoe nebo. Na sayti knigago.com (s. 221). Pravda. https://knigago.com/books/sf-all/sf-social/229147-artur-charlz-klarkbezzhalostnoe-nebo/?p=9

Ryabukhina, YU. (2021 r., 5 lyutoho). Shalenyy den, abo Uzhhorodske viddilennya Figaro. LitAktsent - svit suchasnoyi literatury.

http://litakcent.com/2021/02/05/ shaleniy-den-abo-uzhgorodske-odruzhennya-figaro/

Tarnashynska, L. (2016). Antropolohichni «mezhi» pryvatnoho: totalitarnyy vymir povsyakdennnya: Vyp. 13 (N. O. Vysotska, Red .; Suchasni literaturoznavchi studiyi: Fenomen domu v literaturoznavchiy perspektyvi/Zbirnyk naukovykh prats., ss. 549–567). Vyd. tsentr KNLU.

Tarnashynska, L. (2019). Dolannya samoho sebe: trayektoriya poshuku Yevheny Hutsala (Vyd. Druhe, dop., ss. 345–375). Kyyiv: Smoloskip.

Tarnashynska, L. (2009). Dosvid povsyakdennoho u Skovorodynivskomu etychnomu vymiri lyudskoho buttya (na materiali poeziy i prozy ukrayinskykh shistdesyatnykiv). (Hryhoriy Skovoroda-dzherelo dukhovnoyi velychyny ta suchasnosti.-Vyp. II. Zbirka naukovykh prats. Materialy Pereyaslava-Khmelnytskykh KHIU Skovorodynivskykh chytan., s. 204–214). Kyyiv: Vydavnychyy tsentr «Prosvita».

Tarnashynska, L. (1992). «Ne pospishayte pomyraty, panove ...» . Literaturna Ukrayina.

Tarnashynska, L. (2020, 3 kvitnya). «Ne pospishayte pomyraty, panove…»: (ne) optymistychni refleksiyi z vvedennyam refleksiynykh davnikh. LitAktsent - svit suchasnoyi literatury. http://litakcent. com/2020/04/03/ne-pospishayte-pomirati-panovene-optimistichni-refleksiyi-z-privodu-refleksiydavnih/

Tarnashynska, L. (2019). Filosofiya viyny ta svitu: antropotsentrychna dykhotomiya lyubovi/nenavysti yak motyvatsiya heroyizmu (za «Lystamy do nimetskoho druha» Albera Kamyu) (№4. Vyd., s. 3–14). Kyyiv: Slovo i Chas.

Fukadzava, S. (1980). Skaz o hore Narayama. (/Sovremennaya yaponskaya novella. 1945-1978:Perevody s yaponskoho. Sostavlenye Kym Lechuna.,S. 159–189). Khud. literatura.

Khamitov, N. (2000). Samotnist u lyudskomu butti. Dosvid metaantropolohiyi. (s. 251). Kyyiv: Hranoslov. 17. Chapek, K. (n.d.). Bila khvorozn. Drama v 3-kh diyakh ta 14 kartynakh. Booksonline.com.ua. https://booksonline.com.ua/view.php?book=150733

Shcherbak, YU. (2021). Chas tyrana. Prozrinnya 2084 roku. (s. 544). Kyyiv: A-ba-ba-ha-la-ma-ha.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-13

Номер

Розділ

Статті