ПОВІСТЬ ДЖОРДЖ ЕЛІОТ «ПРИВІДКРИТА ЗАВІСА»: АСПЕКТ ТІЛЕСНОСТІ
DOI:
https://doi.org/10.32589/2411-3883.16.2019.187490Ключові слова:
Джордж Еліот, «Привідкрита завіса», тілесність, письменниця-вікторіанка, повість, фокалізація, наративАнотація
Стаття доповнює літературно-критичну аналітику раннього твору Джордж Еліот – повісті «Привідкрита завіса» (The Lifted Veil, 1858). Предметом дослідження є той аспект тілесності, який зумовлений специфікою протагоніста-наратора – молодого джентльмена, наділеного неприродним слухом та візіонерством. На підставі дослідження, здійсненого за допомогою літературознавчої методології, що включає прийоми і підходи, розроблені у межах наратології (Ж. Женетт, В. Нелс), герменевтичний аналіз, техніку «повільного» читання, з’ясовано те, яким чином корпореальне визначає наратив повісті – його структуру та фокалізацію. Виявлено, що наратив найперше й найбільше орієнтований на слухове сприймання. При цьому «слухова» фокалізація – відповідно до запропонованої В. Нелсом типології – переважає і доповнюється «зоровою». Розглянуто також модус тілесного у реляції до формування наратором судження про світ. З’ясовано, що артикульована тілом відповідь не завжди є зрозумілою для самого героя, що має за наслідок покладання на читача завдання дешифрувати і далі «вичитати» первинну емоційну відповідь героєвого «feeling body». Крім того, здійснена аналітика підтверджує тезу дослідників (Дж. Пікера та ін.) про те, що корпореальний коментар становить невід’ємну компоненту епістемології звуку у доробку Джордж Еліот на різних етапах її творчості, включно з раннім.
Посилання
Gorbunova N. V. Vera i znanie: “Ispoved” vs “Propoved” v rasskaze George Eliot “Priotkrytaya Zavesa” [Faith and Knowledge: "Сonfession" vs "Sermon" in George Eliot's The Lifted Veil]. Vestnik Permskogo universiteta. Rossiyskaya i zarubezhnaya filologiya, 2017, vol. 9, no. 4, pp. 121–132. (in Russian).
Eliot G. The Lifted Veil. 1859. Available at: http://www.gutenberg.org/files/2165/2165.txt (accessed 1 April 2019).
Genette G. Narrative Discourse: An Essay on Method. 1972. Trans. Jane E. Lewin. Cornell UP, 1980.
Gilbert S. M., Gubar S. “Made Keen by Loss: George Eliot's Veiled Vision”. In The Madwoman in the Attic: The Woman Writer and the Nineteenth-Century Literary Imagination. Yale UP, 1979, pp. 443–477.
Health Encyclopedia. Available at: https://www.urmc.rochester.edu/encyclopedia/content.aspx?ContentTypeID=85&ContentID=P0019 (accessed 1 April 2019).
Mahawatte R. George Eliot and the Gothic Novel: Genres, Gender, Feeling. University of Wales Press, 2013.
Nelles W. Frameworks: Narrative Levels and Embedded Narrative. Lang, 1997.
Picker J. M. Victorian Soundscapes. OUP, 2003.
Price C. B. Poison, Sensation, and Secrets in "The Lifted Veil". Victorian Review, 2010, vol. 36, no. 1, pp. 203–216.
Shuttleworth S. George Eliot and Nineteenth-Century Science: The Make-Believe of a Beginning. CUP, 2009.
Small H. ‘Introduction’. The Lifted Veil. Brother Jacob. OUP, pp. ix–xxxvi.
The George Eliot Letters. Ed. Gordon S. Haight, 9 vols. Yale UP, 1954–78, pp. iii. 41.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
7. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
8. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
9. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
10. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
11. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
