ПОВІСТЬ ДЖОРДЖ ЕЛІОТ «ПРИВІДКРИТА ЗАВІСА»: АСПЕКТ ТІЛЕСНОСТІ

Автор(и)

  • Lilia Miroshnychenko Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.32589/2411-3883.16.2019.187490

Ключові слова:

Джордж Еліот, «Привідкрита завіса», тілесність, письменниця-вікторіанка, повість, фокалізація, наратив

Анотація

Стаття доповнює літературно-критичну аналітику раннього твору Джордж Еліот – повісті «Привідкрита завіса» (The Lifted Veil, 1858). Предметом дослідження є той аспект тілесності, який зумовлений специфікою протагоніста-наратора – молодого джентльмена, наділеного неприродним слухом та візіонерством. На підставі дослідження, здійсненого за допомогою літературознавчої методології, що включає прийоми і підходи, розроблені у межах наратології (Ж. Женетт, В. Нелс), герменевтичний аналіз, техніку «повільного» читання, з’ясовано те, яким чином корпореальне визначає наратив повісті – його структуру та фокалізацію. Виявлено, що наратив найперше й найбільше орієнтований на слухове сприймання. При цьому «слухова» фокалізація – відповідно до запропонованої В. Нелсом типології – переважає і доповнюється «зоровою». Розглянуто також модус тілесного у реляції до формування наратором судження про світ. З’ясовано, що артикульована тілом відповідь не завжди є зрозумілою для самого героя, що має за наслідок покладання на читача завдання дешифрувати і далі «вичитати» первинну емоційну відповідь героєвого «feeling body». Крім того, здійснена аналітика підтверджує тезу дослідників (Дж. Пікера та ін.) про те, що корпореальний коментар становить невід’ємну компоненту епістемології звуку у доробку Джордж Еліот на різних етапах її творчості, включно з раннім.

 

Біографія автора

Lilia Miroshnychenko, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

доктор філологічних наук, доцент, завідувач кафедри зарубіжної літератури,
Інститут філології,
Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Посилання

Gorbunova N. V. Vera i znanie: “Ispoved” vs “Propoved” v rasskaze George Eliot “Priotkrytaya Zavesa” [Faith and Knowledge: "Сonfession" vs "Sermon" in George Eliot's The Lifted Veil]. Vestnik Permskogo universiteta. Rossiyskaya i zarubezhnaya filologiya, 2017, vol. 9, no. 4, pp. 121–132. (in Russian).

Eliot G. The Lifted Veil. 1859. Available at: http://www.gutenberg.org/files/2165/2165.txt (accessed 1 April 2019).

Genette G. Narrative Discourse: An Essay on Method. 1972. Trans. Jane E. Lewin. Cornell UP, 1980.

Gilbert S. M., Gubar S. “Made Keen by Loss: George Eliot's Veiled Vision”. In The Madwoman in the Attic: The Woman Writer and the Nineteenth-Century Literary Imagination. Yale UP, 1979, pp. 443–477.

Health Encyclopedia. Available at: https://www.urmc.rochester.edu/encyclopedia/content.aspx?ContentTypeID=85&ContentID=P0019 (accessed 1 April 2019).

Mahawatte R. George Eliot and the Gothic Novel: Genres, Gender, Feeling. University of Wales Press, 2013.

Nelles W. Frameworks: Narrative Levels and Embedded Narrative. Lang, 1997.

Picker J. M. Victorian Soundscapes. OUP, 2003.

Price C. B. Poison, Sensation, and Secrets in "The Lifted Veil". Victorian Review, 2010, vol. 36, no. 1, pp. 203–216.

Shuttleworth S. George Eliot and Nineteenth-Century Science: The Make-Believe of a Beginning. CUP, 2009.

Small H. ‘Introduction’. The Lifted Veil. Brother Jacob. OUP, pp. ix–xxxvi.

The George Eliot Letters. Ed. Gordon S. Haight, 9 vols. Yale UP, 1954–78, pp. iii. 41.

##submission.downloads##