ПЕРЕДІСТОРІЯ РАСОВОГО ПРИМИРЕННЯ (А. Стобо Снайдермен, Д. CАндерсон (Амо Бінаші) “Долина Бердтейл: Індіанська резервація, місто білих і дорога до примирення” (HarperCollinsPublishers Ltd, 2022))
DOI:
https://doi.org/10.32589/2411-3883.21.2024.321316Ключові слова:
українці в Канаді, корінні народи Канади, анішінаабі, школи-інтернати для індіанців, резервації, примиренняАнотація
До уваги читачів запропоновано рецензію на працю А. Стобо Снайдермена і Д. Cандерсона (Амо Бінаші) “Долина Бердтейл: індіанська резервація, місто білих і дорога до примирення” (2022 р.). Подано короткий огляд основного історичного матеріалу, що запропонований у праці. Значна увага зосереджена на історії освітніх закладів для корінного населення: від шкіл-інтернатів до окремих шкіл на резерваціях. Колективна історія народу анішінаабі передана через долю конкретної родини Тувоіс. Аргументовано думку про те, що міжпоколіннєва травма, приниження, знищення автохтонної культури і недостатнє фінансування шкіл для корінного населення стали причинами його матеріальної і духовної кризи. З іншого боку, зібрано і представлено матеріал про перші поселення українців у Манітобі (у районі озера Давфин). Констатовано факти про дискримінацію іммігрантів з Буковини і Галичини: упереджене ставлення англо-саксів як домінантної групи, а також табори для інтернованих чужинців під час Першої світової війни. Зроблено висновок, що індивідуальні і колективні трагедії кожного окремого народу спричинили замкнутість і сфокусованість на власних бідах. Незважаючи на їхню географічну близькість поселення, вони довгий час залишалися чужинцями один для одного. Лише індивідуальні контакти і перші кроки зроблені директором школи, українцем за походженням, до пізнання і занурення в життєвий досвід Іншого роблять декларації про порозуміння і примирення ефективними і дієвими.
Посилання
Карманський, П. (1998). Мавпяче дзеркало. (Листи з Канади і про Канаду до “Канади). Вінніпег.
Ewanchuk, M. (1988). Pioneer Settlers. Ukrainians in the Dauphin Area. 1896 – 1926. Winnipeg.
Klymasz, R. (1961). A Classified Dictionary of Slavic Surname Changes in Canada. Winnipeg. Ukrainian Free Academy of Sciences.
Oles’kiv, J. (1895). Pro Vilni Zemli. L’viv. Tovarystvo “Prosvita”. Internet Archive. https://archive.org/details/cihm_30425/mode/2up
Stobo Sniderman, A., Sanderson (Amo Binashii), D.(2022). Valley of the Birdtail An Indian Reserve, a White Town, and the Road to Reconciliation.
HarperCollinsPublishers Ltd.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
7. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
8. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
9. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
10. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
11. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
