МЕТА-ТІЛО ЯК ПЕРФОРМАНС В РОМАНІ ДОНА ДЕЛІЛЛО «ХУДОЖНИЦЯ ТІЛА» (The Body Artist, 2001)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32589/2411-3883.20.2023.293572

Ключові слова:

мета-тілесність, тіло-перформанс, мета модерна комунікація, Дон ДеЛілло

Анотація

У статті розглядається роман Дона Делілло «Художниця тіла» (The Body Artist, 2001) як репрезентанта нового підходу до концепції тіла в літературі. У фокусі уваги концепція мета-тіла, що характеризується динамічністю та гнучкістю. Зазначається, що образ тіла вже не є статичним у свідомості читача, але стає динамічним, реагуючи на зміни у сприйнятті та отриману інформацію. Сприйняття мета-тіла як нового явища розглядається через призму відмови від упереджень та оцінки ймовірності відчуттів у конкретних ситуаціях або контекстах. Зауважується, що мета-тіло перестає бути лише наслідком певних стереотипів чи уявлень і все більше залежить від спроможності оцінювати ймовірність відчуттів в різних обставинах. Такий підхід дозволяє розширити розуміння тіла як об’єкта та підкреслити його адаптивну природу у сучасному літературному дискурсі. Крім того, концепція мета-тіла розглядається в романі у декількох аналітичних ракурсів. Перший з них присвячений аналізу мета-тіла через колапс відстані, або дистанціювання часопросторових досвідів. Другий ракурс розглядає мета-тіло крізь природу матеріальних артефактів, різних механічних приладів на кшталт диктофону, радіо, вебкамери тощо. Ще одним ракурсом є комунікаційно-діалогічна природа сімейних взаємовідносин. Йдеться про чергування тиші й звуку, вербалізованого й замовчуваного діалогу між членами подружньої пари. Особливої уваги заслуговує розгляд мета-тіла крізь оптику тілесного перформансу.

Посилання

ДеЛілло, Д. (2021). Художниця тіла. К.: Темпора.

European Commission. (n.d.). METABODY: Metacognitive Training for the Advancement of Bodily Awareness in Performing Arts (META). [Project page]. Retrieved from

https://cordis.europa.eu/project/id/818070

Pallasmaa, J. (2012). The eyes of the skin (3rd ed.). John Wiley & Sons.

Kuran Ipek. (2023). Metabody in Posthuman Architecture: Virtualizing Spatial Dynamics for Transformative Spaces. Journal of Posthumanism, 3(2), 181–195.

https://doi.org/10.1080/26343576.2023.00000

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-20

Номер

Розділ

Статті