МОТИВ УТЕЧІ В РОМАНІ ЯРОСЛАВА МЕЛЬНИКА «ДАЛЕКИЙ ПРОСТІР»
DOI:
https://doi.org/10.32589/2411-3883.20.2023.293543Ключові слова:
метамодернізм, постмодернізм, мотив, літературна колізія, автор, роман, персонажАнотація
У статті досліджено мотив утечі в романі сучасного українського письменника Ярослава Мельника «Далекий простір». На підставі ознайомлення з критичною літературою виявлено гібридний характер жанрової дефініції твору: роман-антиутопія з ознаками науково-фантастичного, алегоричного, авантюрного, психологічного, містично-фантазійного роману, роман-трилеру. Його інтертекстуальний простір охоплює твори Рея Бредбері, Кена Кізі,
Джорджа Орвела, В. Винниченка, Г. Сковороди, також В. Домонтовича, М. Хвильового. Вказано, що своїм корінням сюжетна колізія метамодерністського роману Я. Мельника сягає біблійної історії про вигнання з раю Адама та Єви.
Художня візія простору втілена в романі у трьох локаціях: мегаполісу (країна сліпих людей), Прозорої Плями (табір повстанців), Тихого Куточка (елітарного селища зрячих), звідки персонаж утікає в пошуках гармонійного універсуму — далекого простору. Три втечі Габра — це й три жінки, кожна по-своєму, в процесі розповіді стають близькі головному персонажеві. В образі головного персонажа письменник показує людину, яка змагається з несприятливими обставинами за право бути щасливим, жити приватним життя, навіть бути маргіналом, не заангажованим у
суспільно-політичні течії. Водночас нерішучість, сумніви в доцільності своїх активних дій, призводять до того, що зазвичай його проблеми вирішують інші люди.
Посилання
Гребенюк, Т. (2018). Свобода в літературі метамодерного світу: Український вимір. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Філологія», 78, 160–164.
Забужко, О. (1999). Входить Фортінбрас. Хроніки від Фортінбраса. Вибрана есеїстика 90-х. Факт.
http://exlibris.org.ua/zabuzko/fortinbras.html
Котик, І. (2013). Біцефрасол і туга за свободою. ЛітАкцент.
http://litakcent.com/2013/10/24/bicefrasol-ituha-za-svobodoju/
Коцарев, О. (2014). Новий Бредбері?. День.
https://day.kyiv.ua/uk/article/ukrayinci-chitayte/noviy-bredberi.
Лученко, В. (2013). «Далекий простір» Мельника: Роман поза жанром. BBC.
Мельник, Я. (2013). Далекий простір. Клуб сімейного дозвілля.
https://www.ukrlib.com.ua/books/printit.php?tid=14108.
Нахлік, О. (2013). «О, вгадай хто-небудь у мені великого птаха…». Буквоїд.
http://bukvoid.com.ua/reviews/books/2013/12/23/111400.html
Пахаренко, В. (2021). Метамодернізм як мистецький напрям. Українська мова та Література, 7-8, 56–68.
Радомська, О. (2016). Віра Агеєва: «Нам сказали про кінець історії, а ми, дурні, повірили». BBC.
https://www.bbc.com/ukrainian/features-38213211
Хоменко, С. (2013). Ярослав Мельник: Режиму не вигідно відкривати книгарні. Інтерв’ю з письменником. BBC.
https://www.bbc.com/ukrainian/entertainment/2013/11/131119_book_2013_interview_melnyk_sx.shtml
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
7. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
8. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
9. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
10. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
11. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
