СПІЛЬНИЙ БІЛЬ, ВІЙНА Й ІДЕНТИЧНІСТЬ: НАЦІОНАЛЬНА СПЕЦИФІКА УКРАЇНСЬКОГО ЛІТЕРАТУРНОГО МЕТАМОДЕРНІЗМУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32589/2411-3883.20.2023.293539

Ключові слова:

метамодерн, український метамодернізм, сучасна українська література, постмодернізм, метанаратив національної ідентичності, культурна пам’ять, травма

Анотація

У статті розглядається національна специфіка українського літературного метамодернізму в культурно-історичному контексті сучасності, зокрема, у зв’язку з подіями російсько-української війни. У фокусі уваги — історія формування наукового дискурсу поняття на тлі попередньої постмодерністської культурної й літературної
традиції, основні риси метамодерного світогляду й метамодерністської поетики й специфічні ознаки українського літературного метамодернізму. Попри те, що суспільно-політичні й соціокультурні передумови формування українського метамодернізму зумовили унікальний шлях його розвитку (зокрема, надзвичайну вагу метанаративів національної ідентичності й потреби пропрацювання травматичної пам’яті), універсальні ключові ознаки цього явища — прагнення доторку до внутрішнього світу Іншого, гіпер-саморефлексивність, усвідомлення важливості зв’язку людини зі спільнотою — невід’ємно притаманні й українському варіанту цього феномена.

Посилання

Андрухович, Ю. (2020). Гріхи наші вірусні. Zbruč. https://zbruc.eu/node/97028

Бабкіна, К. (2016). Щасливі голі люди. MeredianCzernowits.

Бандровська, О. (2021). Реальність як вигадка? Поняття «метамодернізм» і «метамодерн» в сучасному культурологічному і літературознавчому дискурсі. Іноземна Філологія, 134, 152–164.

Вовк, В. (2020). Про новий роман, тугу за Австро-Угорщиною та кіно: Інтерв’ю із Софією Андрухович. WECHE.

http://surl.li/nhapt

Горіха Зерня, Т. (2019). Доця. Білка.

Гуменюк, Т. (2019). Культура початку третього тисячоліття: Дискурс нового світовідчуття. Вісник Нац. академії керівних кадрів культури і мистецтв, 2, 8–11.

Гундорова, Т. (2013) Післячорнобильська бібліотека: Український літературний постмодернізм [Монографія] (вид. 2-ге, випр. і доповю). Критика.

Дубинянська, Я. (2001). Олександр Ірванець: «Сьогодні я схильний до епатажу більше, ніж коли-небудь». Дзеркало тижня.

http://surl.li/mrewy

Забужко О. (2022) Найдовша подорож. Видавничий дім «Комора».

Івченко, В. (2022). Після 24-го: оповідання, ритмізована проза. Vichola.

Крук, Г. (2021). Хто завгодно, тільки не я. Віват.

Макарик, А. (2017). Вікторія Амеліна: «Дім для Дома» — книжка про небезпечну ностальгію. Слово правди.

http://surl.li/nhlsp

Малярчук, Т. (2016). Забуття. Видавництво Старого Лева.

Олег Шинкаренко: Людина чи реплікант?. (б.д.). Контур.

https://kontur.media/shynkarenko/

Павлишин, М. (1998). Воццек Ю. Іздрика. Сучасність, (9), 15-33.

Рафєєнко, В. (2023). Мобільні хвилі буття. П’єса. Видавництво Анетти Антоненко.

Харчук, Р. (2008). Сучасна українська проза: Постмодерний період: Навчальний посібник. Академія.

Чех, А. (2023). Прірва росте. Кому буде найлегше після війни?. Gazeta.ua.

http://surl.li/mvvjy

Шимчишин, М. (2022). Російсько-українська війна і структура відчуття метамодернізму. Сучасні літературознавчі студії, (19), 57–62.

Шиян, Г. (2019). За спиною. Вид-во «Ранок»: Фабула.

Abramson, S. (2014). Metamodernism: The basics. The Huffington Post.

http://www.huffingtonpost.com/seth-abramson/metamodernism-the-basics_b_5973184.html

Abramson, S. (2015). Ten basic principles of metamodernism. The Huffington Post.

http://www.huffingtonpost.com/seth-abramson/ten-key-principles-in-met_b_7143202.html

Andersen, L. R. (2019). Metamodernity: Meaning and hope in a complex world. Nordic Bildung.

Battisti, C. (2022). Falling man and the aesthetics of terrorism. Pólemos, 16(2), 347–366.

https://doi.org/10.1515/pol-2022-2020

Brunton, J. (2018). Whose (meta) modernism?: Metamodernism, race, and the politics of failure. Journal of Modern Literature, 41(3), 60–76.

Ceriello, L. C., & Dember, G. (2019). The right to a narrative: Metamodernism, paranormal horror, and agency in The Cabin in the Woods.

In D. Caterine & J. W. Morehead (Eds.), The paranormal and popular culture (pp. 42–54). Routledge.

Craps, S. (2023). Ecological mourning: Living with loss in the anthropocene. In B. A. Kaplan (Ed.), Critical memory studies: New approaches (pp. 69–77). Bloomsbury Academic.

Dember, G. (2018). After postmodernism: Eleven metamodern methods in the arts. Medium. http://surl.li/awpwr

Dember, G. (2020). What is metamodernism and why does it matter? Metamodernism and the structure of feeling. The Side View.

http://surl.li/mxlhr Retrieved on 08.10.2023

Dumitrescu, A. E. (2014). Towards a metamodern literature [Doctoral dissertation, University of Otago].

Eshelman, R. (2008). Performatism, or, the end of postmodernism. The Davies Group, Publishers.

Freinacht, H. (2017). The listening society: A Guide to metamodern politics, part one. Metamoderna ApS.

Freinacht, H. (2019). Nordic ideology: A metamodern guide to politics, book two. Metamoderna ApS.

Furlani, A. (2002). Postmodern and after: Guy Davenport. Contemporary Literature, 43(4), 709–735.

Gibbons, A. (2021). Metamodernism, the anthropocene, and the resurgence of historicity: Ben Lerner’s 10:04 and «The Utopian Glimmer of Fiction». Critique: Studies in Contemporary Fiction, 62(2), 137–151.

Hassan, I. (1986). Pluralism in postmodern perspective. Critical Inquiry, 12(3), 503–520.

Hassan, I., Rudrum, D., & Stavris, N. (2015). Beyond postmodernism: Toward an aesthetic of trust. In D. Rudrum & N. Stavris (Eds), Supplanting the postmodern: An anthology of writings on the arts and culture of the early 21st century. Bloomsbury Academic.

Huber, I. (2014). Literature after postmodernism: Reconstructive fantasies. Springer.

Hutcheon, L. (2003). The politics of postmodernism. Routledge.

James, D., & Seshagiri, U. (2014). Metamodernism: Narratives of continuity and revolution. PMLA, 129(1), 87–100.

Jameson, F. (2016). Postmodernism, or the cultural logic of late capitalism. Duke University Press.

Jeraj, S. (2023) From the front line of «the world’s first cyberwar». The New Statesman.

http://surl.li/mvtpy

McLaughlin, R. L. (2004). Post-postmodern discontent: Contemporary fiction and the social world. symplokē, 12(1/2), 53–68.

Nealon, J. (2012). Post-postmodernism: Or, the cultural logic of just-in-time capitalism. Stanford University Press.

Rudrum, D., & Stavris, N. (Eds.). (2015). Supplanting the postmodern: An anthology of writings on the arts and culture of the early 21st century. Bloomsbury Publishing USA.

Stoev, D. (2022). Metamodernism or metamodernity. Arts, 11(5), 91.

http://dx.doi.org/10.3390/arts11050091

Storm, J. A. J. (2021). Metamodernism: The future of theory. University of Chicago Press.

Thorn, J. (2006). A manifesto for the new sincerity. Maximum Fun.

https://maximumfun.org/news/manifesto-fornew-sincerity/

Timmer, N. (2010). Do you feel it too?: The post-postmodern syndrome in American fiction at the turn of the millennium. Brill.

https://doi.org/10.1163/9789042029316

Turner, L. (2011). Metamodernist manifesto. Notes on Metamodernism.

http://www.metamodernism.org/

Turner, L. (2015). Metamodernism: A brief introduction. Notes on Metamodernism.

http://www.metamodernism.com/2015/01/12/metamodernism-a-brief-introduction/

Turner, T. (2014). City as landscape: A post post-modern view of design and planning. Taylor & Francis.

Van den Akker, R. (2017). Metamodern historicity. In R. van den Akker, A. Gibbons, and T. Vermeulen (Eds.), Metamodernism: Historicity, affect, and depth after

postmodernism (pp. 21–24). Rowman & Littlefield Publishers.

Van den Akker, R., & Vermeulen, T. (2017). Periodising the 2000s, or, the Emergence of Metamodernism. In R. van den Akker, A. Gibbons, and T. Vermeulen (Eds.), Metamodernism: Historicity, affect, and depth after postmodernism (pp. 1–19). Rowman & Littlefield Publishers.

Vermeulen, T., & Van Den Akker, R. (2010). Notes on metamodernism. Journal of Aesthetics & Culture, 2(1), 5677.

Vermeulen, T., & Van den Akker, R. (2018). Utopia, sort of: A case study in metamodernism. In The Futures of the Present: New Directions in (American) Literature (pp. 63–75). Routledge.

Wallace, D. F. (1993). E unibus pluram: Television and US fiction. Review of Contemporary Fiction, 13, 151–151.

Williams, R. (1977). Marxism and literature. Oxford University Press.

Zavarzadeh, M. (1975). The apocalyptic fact and the eclipse of fiction in recent American prose narratives. Journal of American Studies, 9(1).

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-20

Номер

Розділ

Статті