НОВИЙ МАТЕРІАЛІЗМ: ПРОЄКЦІЇ В ЛІТЕРАТУРНУ ТЕОРІЮ ТА КРИТИКУ

Автор(и)

  • Марія Шимчишин докторка філологічних наук, професорка, завідувачка кафедри теорії та історії світової літератури імені професора В. І. Фесенко Київського національного лінгвістичного університету, Україна https://orcid.org/0000-0003-4980-3296

DOI:

https://doi.org/10.32589/2411-3883.18.2021.247059

Ключові слова:

об’єктно-орієнтована філософія, Новий матеріалізм, Г. Гарман, спекулятивний реалізм

Анотація

У статті розглянуто нещодавній поворот до матеріальності у гуманітаристиці. Особлива увага звернута на спекулятивний реалізм та об’єктно-орієнтовану філософію. Представники обох напрямів пропонують відхід від антроцентричного мислення та намагаються нівелювати кордони між людським та не-людським. Тому матерія трактується як самодостатня та дієва, на відміну від традиційного її розуміння як інертної та бездіяльної. При проєкції ідей Нового матеріалізму в літературну теорію і критику маємо переосмислення ролі та завдань критики і критиків загалом. Для багатьох нових матеріалістів очевидна обмежувальна чи ув’язнювальна функція критики. Авторка статті стверджує, що теорію Нового матеріалізму варто використати для переосмислення традиційного розуміння критики, зокрема літературної. За Б. Латуром, критика має бути продуктивною та колаборативною. Натомість традиційні критичні судження ґрунтуються на логіці репрезентації, що своєю чергою заснована на подібностях, аналогіях та опозиціях. Останні обмежують аналітичну роботу критика. Звідси, необхідно переоцінити конвенційні практики інтерпретації та пояснення. У другій частині статті авторка проаналізувала працю Г. Гармана «Об’єктно-орієнтована літературна критика». У ній дослідник оспорив основні підходи таких напрямів, як Нова критика, Новий історизм та деконструкція. При розгляді основних ідей Нової критики Г. Гарман підкреслює таксономічну помилку цієї теорії. Він виступає проти аргументів Нових критиків з приводу того, що лише поезія має непрозовий характер, у той час, коли іншим галузям знання властива буквальність. Наступне, що заперечує Гарман, це – єдність усіх складових художнього тексту. У процесі аналізу Нового історизму дослідник вказує на те, що не слід усе контекстуалізувати. Завдання критики – стиль митця, а не виявлення відтворення історичних реалій його епохи. Щодо деконструкції, то науковець наголошує, що Дерріда помилково вважав взаємозамінними онтологічну реальність та епістемологічну. Адже об’єкт набагато складніший, аніж зв’язки, в які він вступає. Зрештою у статті зроблено висновок, що літературний текст не варто зводити до контексту, в якому його створили, чи до його властивостей. Як і в об’єктах загалом, в літературних текстах потрібно виявляти напруженості, що існують між ними та тими рисами, що ми традиційно виокремлюємо як значущі та показові.

Посилання

Barad, K (2007). Meeting the Universe Halfway. Durham: Duke University Press.

Barad, K. Interview. In Dolphijn, R. and Van der Tuin, I. Eds. (2012). New Materialism: Interviews and Cartographies (pp. 48 – 71). Ann Arbor. Open Humanities Press.

Bennett, J. (2010). Vibrant Matter: A Political Ecology of Things. Durham: Duke University Press.

Braidotti, R. (2013). The Posthuman. Cambridge: Polity Press.

Braidotti, R. (2017). Four Theses on Posthuman Feminism // In Grusin, R. Anthropocene Feminism (pp. 21 – 48). Minneapolis: University of Minnesota Press.

Brassier, R. (2007). Nihil Unbound: Enlightenment and Extinction. London: Palgrave Macmillan.

Clough, P. T. (2009). The New Empiricism: Affect and Sociological Method. European Journal of Social Theory, 12(1): 43–61.

Deleuze, G. (1994). Difference and Repetition. London: Continuum.

Deleuze, G. (2004). The Logic of Sense. (C. Boundas, Ed. M. Lester, Trans.). London: Continuum.

Grant, I. (2006). Philosophies of Nature After Schelling. London and New York: Continuum.

Gottlieb, E. (2016). Romantic Realities: Speculative Realism and British Romanticism. Edinburgh University Press.

Haraway, D. (2007). When Species Meet. Minneapolis: University of Minnesota Press.

Harman, Gr. (2002). Tool-Being: Heidegger and the Metaphysics of Objects. Open Court Publishing.

Harman, Gr. (2010). Towards Speculative Realism: Essays and Lectures. Zero Books.

Harman, Gr. (2011). The Quadruple Object. Zero Books.

Harman, Gr. (2012). The Well-Wrought Broken Hammer: Object-Oriented Literary Criticism. New Literary History, Vol. 43, No 2 (Spring), 3 – 203.

Harman, Gr. (2018). Object-Oriented Ontology: A New Theory of Everything. Pelican Books.

Harman, Gr. 2018. Speculative Realism: An Introduction. Polity Press.

Hird, M. J. (2009). Feminist Engagements with Matter. Feminist Studies, 35, 2: 329 – 46.

Kirby, V. (2011). Quantum Anthropologies: Life at Large. Durham: Duke University Press.

Latour, B. (2004). Why has Critique Run out of Steam? Critical Inquiry, 30: 225 – 248.

Massumi, B. (2002). Parables for the Virtual. Movement, Affect, Sensation. Durham: Duke University Press.

Meillassoux, Q. (2008). After Finitude: An Essay On The Necessity Of Contingency (Ray Brassier, Trans.). London and New York: Continuum.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-12-13

Номер

Розділ

Статті