ОСОБЛИВОСТІ ХРОНОТОПУ У ТВОРАХ ОЛЕСЯ УЛЬЯНЕНКА

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.32589/2411-3883.17.2020.221917

Ключові слова:

Олесь Ульяненко, хронотоп, час, простір, утілеснення, антропологізація, онтологізація

Анотація

У статті пропонується розгляд проблематики хронотопу у творчості Олеся Ульяненка з огляду на те, що у романах письменника простір домінує над часом. Такий висновок робиться на підставі того, що, по-перше, радикальна чутливість зображуваного поєднується із тілесним виміром. По-друге, на формування художнього простору впливає такий важливий і багатозначний просторовий концепт, як концепт міста. По-третє, простір
дається взнаки як реалізація персонажем за посередництвом шляху екзистенційної дороги, що містить у собі водночас початок і кінець або, точніше, життя і смерть. Учетверте, смерть в аналізованих творах панує винятково у просторі. Натомість така диспозиція детермінує і антропологізацію дискурсу через його утілеснення, і представленість тілесно зумовленої образності, і додаткову онтологізацію історій буцімто ницих постатей, які функціонують на мізерному просторовому тлі, що, втім, трансформується на вагомий змісто- і структуротвор-
чий чинник та забезпечує поставання своєрідного і неповторного стилю Олеся Ульяненка.

Біографія автора

Фелікс Маратович ШТЕЙНБУК, Університет Коменського у Братиславі

професор кафедри русистики та східноєвропейських студій
Університету Коменського у Братиславі

Посилання

Bakhtin M. Voprosy literatury i estetiki. Issledovaniia

raznykh let [The issues of literature and aesthetics.

The researches of different years]. – M.: Khudozh.

lit., 1975. – 504 p. (in Russian)

Bashliar H. Izbrannoie: Poetika prostranstva [The

selected collection of works: The poetics of space].

– M.: «Possiiskaia politicheskaia entsiklopediia»

(ROSSPEN), 2004. – 362 p. (in Russian)

Visych O. Amplua iak metadramatychnyi lokus v

piesi Ivana Karpenko-Karoho « Zhyteiskie more»

[The line of roles as a metadramatic locus in the play

of Ivan Karpenko-Karyi «The life sea»]. Slaviačasopis

pro slovanskou filologii. – 2019. – № 4. –

P. 414–424. (In Ukrainian)

Kropyvko I. Ukrainska i polska postmoderna proza

(karnaval, frahmentatsiia, frontir) [ The Ukrainian

and Polish postmodern prose ( carnival, fragmentation,

frontier)]. – K.: Vydavnychyi dim Dmytra

Buraho, 2019. – 524 p. (In Ukrainian)

Lefevr A. Proizvodstvo prostranstva [ The production

of space.] – M.: Streike Press, 2015. – 432 p.

(in Russian)

Lotman Y. Khudozhestvennoie prostranstvo v

proze Gogolia [ The fiction space in the prose

of Gogol]. In: Lotman Y. V shkolie poeticheskogo

slova: Pushkin. Lermontov. Gogol [In the

school of poetic words: Pushkin. Lermontov.

Gogol]. Moskva: Provescheniie, 1988. P. 251–

Accessed on June 15, 2020 from http://

philologos.narod.ru/lotman/gogolspace.htm.

(in Russian)

Lukashevskaia Y. Poniatiie «khudozhestvennyi

obraz» i problem iego izucheniia v pervobytnom

iskusstvie [The notion «the fictional image» and the

problems of its studying in the primitive art]. [Electronic

Resource] / Yana Lukashevskaia [translated

from Russian]. Accessed on June 5, 2020 from https://

www.gumer.info/bibliotek_Buks/Culture/Article/

luk_pon.php. (in Russian)

Maksimova N. K probliemie zavisimosti prostranstva

i teksta [ Regarding the issues of space and

time dependence]. Vestnik Chieliabinskogo gosudarstvennogo

universiteta. – 2012. – № 5 (259). –

P. 97–99. (in Russian)

Meizerska T. Narativ peremischen iak sposib konstruiuvannia

horizontu svodomosti heroia ( Roman

S. Zhadana « Internat») [The narrative of movements

as a way to construct the horizon of the hero’s

awareness (The novel of S. Zhadan «The boarding

house»)]. Synopsys: tekst, kontekst, media. – 2020.

– № 26 (3). – P. 84–89. (In Ukrainian)

Melnyk M. Funktsionuvannia khudozhnoho prostoru

v romani [Functioning of the fictional space in a

novel]. Naukovi zapyski Natsionalnoho universytetu

«Ostrozska akademiia». – 2015. – № 55. – P. 151–

(in Ukrainian)

Novikova M. Khronotop kak ostranennoie iedinstvo

khudozhestvennogo vriemieni i prostranstva v

iazykie litieraturnogo proizviedieniia [The chronotope

as an estrangement unity of figurative time and

space in the language of a literary work]. Filologicheskiie

nauki. – 2003. – № 2. – P. 60–70. (in Russian)

Oliinyk O. Chasoprostorova problematyka u literaturoznavchykh

i folklorystychnykh doslidzhenniakh

[The time-space problematics in literary and

folklore researches]. Mifolohiia i folklore. –2010. –

№ 3–4 (7). – P. 66–71. (in Ukrainian)

Toporov V. Prostranstvo i tekst [The space and the

text]. In: Toporov V, Semantyka i structura [ The

semantics and structure]. – M.: Nauka, 1983. –

P. 227–284. (in Russian)

Ulianenko O. Anhely pomsty [The angels of revenge].

– Kharkiv: Folio, 2012. – 345 p. (in Ukrainian)

Ulianenko O. Vohnenne oko [The fire eye]. –

Kharkiv: Folio, 2013. – 313 p. (in Ukrainian)

Ulianenko O. Znak Savaofa [The sign of Sabaoth]. –

Kharkiv: Folio, 2013. – 283 p. (in Ukrainian)

Ulianenko O. Perly i svyni [The pearls and the pigs].

– Kharkiv: Folio, 2015. – 185 p. (in Ukrainian)

Ulianenko O. Syn tini [The son of shadow]. –

Kharkiv: Folio, 2013. – 282 p. (in Ukrainian)

Ulianenko O. Sofiiа. [Sophia]. – Kharkiv: Folio,

– 283 p. (in Ukrainian)

Ulianenko O. Tam, de Pivden: povisti [There, where

the South is: the stories]. – K.: Liuta sprava, 2017. –

p. (in Ukrainian)

Chiesnov Y. Mimezis ili metatelesnost? [Mimesis or

metacorporality?]. Bioetika i gumanitarnaia ekspertiza.

– 2010. – № 4. – P. 233–249. (in Russian)

Shymchyshyn M. Transformatsii v osmyslenni

prostrou ta ikhni dialohi z heokrytykoiu [Transformations

of comprehending space and their dialogues

with geocritics]. Slovo i chas. – 2014. – № 8.

– P. 60–71. (In Ukrainian)

Hartmann N. Philosophie der Natur / Nicolai Hartmann.

– Berlin: Walter de Gruyter & Co., 1950.

– 389 p.

Kryvoruchko S. The image of Laurence in the novel

Simone de Beauvoir «Magic Pictures». Journal of

Social Sciences Research. Academic Research Publishing

Group. Pakistan. Punjab. – 2019. – № 5. –

P. 400–407. (In English)

##submission.downloads##

Номер

№ 17 (2020)

Розділ

Статті

Ліцензія

1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.

2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.

3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.

4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.

5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.

6. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.

7. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.

8. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.

9. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.

10. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.

11. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.