ІМАГІНАТИВНИЙ ПРОСТІР СУДУ В РОМАНІ ФРІДРІХА КРІСТІАНА ДЕЛІУСА «МІЙ РІК У СТАТУСІ ВБИВЦІ» (2006)
DOI:
https://doi.org/10.32589/2411-3883.17.2020.221832Ключові слова:
Ф. К. Деліус, культурне імажинарне (Р. Беренс, К. Касторіадіс), імагінативний простір (Д. Бахманн-Медік, К. Касторіадіс, М. Фуко), суд у літературі (Г. Еммель, П. Проді, Р. Вайсберг)Анотація
У статті представлений аналіз роману сучасного німецького письменника Фрідріха Крістіана Деліуса «Мій рік у статусі вбивці» (2006). Дослідницька увага зосереджується навколо теми суду та обумовлюється сучасним станом літературознавства, зокрема німецької германістики. Основною методологічною настановою новітнього спрямування науки про літературу в умовах глобального культурного повороту є модель культурного імажинарного, спрямованого на виявлення імагінативної динаміки тексту як культури. Багатоманітність культурних уявлень про суд як одну з найдавніших літературних парадигм демонструє роман «Мій рік у статусі вбивці», репрезентуючи екстремальну соціокультурну ситуацію Німеччини 1968 року, вписаного в століття національних катастроф. У тексті можна узагальнити три стрижневі уявлення просторовості суду: приватизований внутрішній простір суду як смислообраз метафізичного голосу совісті героя-оповідача (рівень індивідуального), суд-лабіринт як місце політичного злочину, зіпертого на ідеологічну сітку хибних уявлень (рівень колективного) та суд як універсалізований міфогенний простір, репрезентований символом гідри (рівень культурного).
Посилання
Жижек Славой Возвышенный объект идеологии / Славой Жижек; [Пер. с англ.: Владислав Софронов]. – Москва: Худож. Журн., 1999. – 237 с. http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Culture/Fuko_intel_power/Fuko_07.php
Касториадис Корнелиус Воображаемое установление общества. / Корнелиус Касториадис. Пер с фр./Пер Г. Волковой, С. Офертаса. Москва: "Гнозис", "Логос", 2003, – 480 с.
Bachmann-Medick Doris Cultural turns : Neuorientierungen in den Kulturwissenschaften / Doris Bachmann-Medick. – Orig.-Ausg., 3. neu bearb. Aufl. – Reinbek bei Hamburg : Rowohlt-Taschenbuch-Verl., 2009. – 419 S.
Behrens, Rudolf, 1951-: Ordnungen des Imaginären : Theorien der Imagination in funktionsgeschichtlicher Sicht / hrsg. von Rudolf Behrens. - Hamburg : Meiner, 2002. - IX, 196 S.
Delius, Friedrich Christian, 1943-: Mein Jahr als Mörder : Roman / Friedrich Christian Delius. - 1. Aufl.. - Berlin : Rowohlt, 2004. - 301 S.
Emmel, Hildegard, 1911-1996: Das Gericht in der deutschen Literatur des 20. Jahrhunderts / Hildegard Emmel. - Bern ; München : Francke, 1963. - 168 S.
Foucault Michel Andere Räume // Herausgegeben von Karlheinz Barck u.a. Aisthesis. Wahrnehmung heute oderPerspektiven einer anderen Ästhetik. Aus dem Französischen von Walter Seitter. – Leipzig 1992, – S. 34 – 46. // http://www.containerwelt.info/pdf/FoucaultAndereRaeume.pdf 08.07.2019
Prodi, Paolo, 1932-: Eine Geschichte der Gerechtigkeit : vom Recht Gottes zum modernen Rechtsstaat / Paolo Prodi. Aus dem Ital. von Annette Seemann. - 2. Aufl. - München : Beck, 2005. - 488 S.
Weisberg, Richard H., 1944-: Rechtsgeschichten : über Gerechtigkeit in der Literatur / Richard Weisberg. Mit einem Nachw. von Bernhard Schlink. Aus dem Amerikan. von Walter Popp. - 1. Aufl.- Berlin : Suhrkamp, 2013. - 291 S.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
7. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
8. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
9. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
10. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
11. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
