ДИНАМІЧНЕ ОДИВНЕННЯ ЯК ЕМОЦІЙНЕ ОСВОЄННЯ ЛАНДШАФТУ (НА ПРИКЛАДІ ФЕНТЕЗІ ДІАНИ ВІНН ДЖОНС)
DOI:
https://doi.org/10.32589/2411-3883.17.2020.221829Ключові слова:
фентезі доби постмодернізму, доместикація, культурний герой, одивнення, Діана Вінн Джонс, «Змова Мерліна»Анотація
У творах англійської письменниці Діани Вінн Джонс (1934 – 2011), адресованих, насамперед, підліткам та юнацтву, географічні локації британського ландшафту виступають як оприявнений у фентезі-оповіді потенціал окремого місця, такий, що перебуває у постійній динаміці. Подібно до культурних героїв космогонічних міфів, персонажі письменниці впорядковують простір, відновлюючи порушений баланс сил та встановлюючи гармонію духовного і матеріального. В розвідці розглядаються художні засоби властиві метажанру фентезі, які дозволяють змоделювати трансформацію ландшафту. Так трансформація здійснюється через переосмислення й вербальне переформулювання ландшафту, яке втілюється у фізичній дії (ткання, розплутування нитки, гра на музичному інструменті тощо). Вербалізація взаємин людини й землі передбачає угоду сторін, засновану на визнанні свободи волі.
Посилання
Мифология: Энциклопедия / [гл. ред. Мелетинский Е. М.] – М. : Большая Российская Энциклопедия. Дрофа, 2008. – 736 с.
Пропп В. Я. Исторические корни Волшебной сказки / Владимир Пропп. – М.:Лабиринт, 1998. – 361 с.
Пропп В. Я. Морфология волшебной сказки / Пропп В. Я. – М. : Лабиринт, 1998. – 512 с.
Рязанцева Т. М. Магія метафор : механізми взаємодії «Пісні» Джона Донна і «Мандрівного замку Хаула» Діани Вінн Джонс / Т.М. Рязанцева // Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови. – Львів, 2016. – Вип. 24, ч. 2. – С. 64–69.
Тихомирова О. Священні дерева в альтернативній міфології Дж.Р.Р.Толкіна // Наукові праці: Науково-методичний журнал. – Т. 18. Вип. 105. Філологія. Літературознавство. – Миколаїв: Вид-во ЧДУ ім. Петра Могили. 2009. С. 76-81
Butler C. Enchanting Places: Readers and Pilgrimage in the Novels of Diana Wynne Jones [Електронний ресурс] / Catherine Butler // Strange Horizons. – 2014. – Режим доступу до
ресурсу: http://strangehorizons.com/non-fiction/articles/enchanting-places-readers-and- pilgrimage-in-the-novels-of-diana-wynne-jones/.
Butler C. Four British fantasists: place and culture in the children's fantasies of Penelope Lively, Alan Garner, Diana Wynne Jones, and Susan Cooper / Charles Butler., 2006. – 322 р.
Crowe E. The Wit and Wisdom in the Novels of Diana Wynne Jones / Crowe E. A. – Brigham Young University, 2005. – 77 р.
Hunt P. Landscapes and Journeys, Metaphors and Maps: The Distinctive Feature of English Fantasy / Peter Hunt. // Children's Literature Association Quarterly. – 1987. – №12. – р. 11.
Jones D. W. Birthing a Book / Diana Wynne Jones. // Horn Book Magazine. – №80. – С. 379–393.
Jones D. W. Cart and Cwidder / Diana Wynne Jones. – New York : Greenwillow Books, 2001. – 240 p.
Jones D. W. Fire and Hemlock / Diana Wynne Jones. – New York : Greenwillow Books, 1985. – 239 p.
Jones D. W. Howl's Moving Castle / Diana Wynne Jones. – New York : Greenwillow Books, 2001. – 336 p.
Jones D. W. House of Many Ways / Diana Wynne Jones. – New York : Greenwillow Books, 2009. – 432 p.
Jones D. W. The Merlin Conspiracy / Diana Wynne Jones. – New York : Greenwillow Books, 2004. – 480p.
Jones D. W. The Spellcoats / Diana Wynne Jones. – New York, : A Greenwillow Book, 2001. – 185 p.
Kaplan D. Diana Wynne Jones and the World-Shaping Power of Language / Kaplan Deborah. // Chrestomanci Castle, 2012. [Електронний ресурс] – Режим доступу до статті : http://suberic.net/dwj/thesis.txt
Mendlesohn F. Diana Wynne Jones : children's literature and the fantastic tradition / Farah Mendlesohn. – N.Y., L. : Routledge, 2005. – 240 p.
Diana Wynne Jones: An Exciting and Exacting Wisdom / [T. Rosenberg, M. Hixon, S. Scapple та ін.]. – New York: Peter Lang, 2002. – 187 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
7. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
8. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
9. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
10. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
11. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
