ІНҐЕБОРҐ БАХМАН ТА АВСТРІЙСЬКА СТОЛИЦЯ: «МАЛІНА» ЯК ВІДЕНСЬКИЙ РОМАН
DOI:
https://doi.org/10.32589/2411-3883.17.2020.221827Ключові слова:
І. Бахман, «Маліна», віденський роман, топографія, місто, метрополія/столиця, просторо- ва комунікаціяАнотація
Аналізується роман видатної австрійської письменниці І. Бахман «Маліна» («Malina», 1971),
що входить до авторського циклу «Види смерті» («Todesarten»). Наголошується на ролі автобіографічних компонентів тексту, які прояснюють суперечливий імідж австрійської столиці крізь простір спогадів та місця пам’яті. Звертається увага на післявоєнну атмосферу Відня, що вносить свої корективи в образ клішований культурної метрополії. Прослідковується топографія міста, що розкриває характер взаємин жіночого Я роману
з його персоносферою. Сильний емфатичний взаємозв’язок між оповідачкою та австрійською столицею показано на основі стосунків з головним чоловічим персонажем (локус Унґарґассе); іронічно-сатиричний образ виникає при зображенні повсякдення тодішнього бомонду, особливо знатного подружжя, яке плекає традиції старої
доброї Австрії. Пропонується розглядати «Маліна» як віденський роман на основі просторової комунікації індивідуума з містом.
Посилання
Ассман А. Простори спогаду. Форми та трансформації культурної пам’яті / А. Ассман ; пер. з нім. К. Дмитренко, Л. Доронічева, О. Юдін. – К. : Ніка-Центр, 2012. – 440 с. – (Серія «Зміна парадигм» ; Вип. 15).
Бахман І. Маліна / Інґеборґ Бахман ; пер. з нім. Лариси Цибенко. – Львів : ВНТЛ- Класика, 2003. – 271 с.
Беньямин В. Произведение искусства в эпоху его технической воспроизводимости. Избранные эссе / В. Беньямин ; предисл., сост., пер. с нем. и прим. С.А. Ромашко ; под. ред. Ю.А. Здорового. – М. : Медиум, 1996. – 240 с.
Гаврилів Т. Форма і фігура. Ідентичність у художньому просторі : монографія / Т. Гаврилів. – Львів : ВНТЛ-Класика, 2009. – 480 с.
Мельник Д. Функціонування біблійних образів, мотивів та символів у художньому світі роману І. Бахман «Маліна» / Д. Мельник // Питання літературознавства : наук. зб. / гол. ред. Червінська О.В. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2011. – Вип. 82. – C. 163–171.
Топоров В.Н. Пространство и текст / В.Н. Топоров // Текст: семантика и структура. – М. : Наука, 1983. – С. 227–284.
Цибенко Л. Подолання відчуття близькості «втрати мови» / Л. Цибенко // Вікно в світ. –2002. – Вип. 3 (18). – С. 106–120.
Agnese B. Wien als «lieu de mémoire» in Ingeborg Bachmanns Malina / Barbara Agnese // Topographien einer Künstlerpersönlichkeit : neue Annäherungen an das Werk Ingeborg Bachmanns ; Internationales Symposium Wien 2006 / [hrsg. von Barbara Agnese und Robert Pichl]. – Würzburg : Königshausen & Neumann, 2009. – S. 47-68.
Bachmann I. Kritische Schriften / Ingeborg Bachmann ; [Hrgs. von Monika Albrecht und Dirk Göttsche]. – München ; Zürich : Piper-Verl., 2005. – VI, 828 S.
Bachmann I. Wir müssen wahre Sätze finden. Gespräche und Interviews / Ingeborg Bachmann ; [Hrsg. Christine Koschel, Inge von Weidenbaum]. – München : Piper-Verl., 1983. – 164 S.
Eberhardt J. «Es gibt für mich keine Zitate»: Intertextualität im dichterischen Werk Ingeborg Bachmanns / Joachim Eberhardt. – Tübingen : Niemeyer, 2002. – IX, 505 S.
Göttsche D. Erinnerung und Zeitkritik bei Ingeborg Bachmann, Gert Hoffmann und Botho Strauß / Dirk Göttsche // Germanica. – H. 13. – 1993. – S. 79–95.
Grimkowski S. Das zerstörte Ich: Erzählstruktur und Identität in Ingeborg Bachmanns «Der Fall Franza» und «Malina» / Sabine Grimkowski. – Würzburg : Königshausen & Neumann, 1992. – 193 S.
Gürtler Ch. Ingeborg Bachmann : Klagenfurt-Wien-Rom / Christa Gürtler. – 1. Aufl. – Berlin : Edition Ebersbach, 2006. – 127 S.
Hendrix H. Ingeborg Bachmanns «Todesarten»-Zyklus : eine Abrechnung mit der Zeit / Heike Hendrix. – Würzburg : Königshausen & Neumann, 2005. – 238 S.
Kresimon A. Ingeborg Bachmann und der Film: Intermedialität und intermediale Prozesse in Werk und Rezeption / Andrea Kresimon. – Frankfurt am Main ; Berlin ; Bern ; Bruxelles ; New York ; Oxford ; Wien : Lang, 2004. – 293 S.
Krylova K. Bachmann zwischen Provinz und Metropole / Katya Krylova // Mythos Bachmann: zwischen Inszenierung und Selbstinszenierung / [hrsg. von Wilhelm Hemecker und Manfred Mittermayer]. – Wien : Zsolnay, 2011. – S. – 72-90.
Lücke B. Ingeborg Bachmann, «Malina» : Interpretation / Bärbel Lücke. – 1. Aufl. –München : Oldenbourg, 1993. – 193 S.
McVeigh J. Ingeborg Bachmanns Wien 1946–1953 / Joseph McVeigh. – 1. Aufl. – Berlin : Insel Verl., 2016. – 313 S.
Moretti F. Atlas des europäischen Romans : wo die Literatur spielte / Franco Moretti ; [Übers. Daniele dell’ Agli]. – 1. Aufl. – Köln : DuMont, 1999. – 245 S.
Piatti B. Die Geographie der Literatur : Schauplätze, Handlungsräume, Raumphantasien / Barbara Piatti. – Göttingen : Wallstein, 2008. – 423 S.
Pichl R. Das Wien Ingeborg Bachmanns. Gedanken zur späten Prosa / Robert Pichl // Modern Austrian Literature. – 1985. – Vol. 18. – Iss. 3/4. – S. 183–193.
Schlinsog E. Berliner Zufälle : Ingeborg Bachmanns «Todesarten»-Projekt / Elke Schlinsog. – Würzburg : Königshausen & Neumann, 2005. – 248 S.
Stoll A. Erinnerung als ästhetische Kategorie des Widerstandes im Werk Ingeborg Bachmanns / Andrea Stoll. – Frankfurt am Main ; Bern ; New York ; Paris : Lang, 1991. – 265 S.
Thau B. Gesellschaftsbild und Utopie im Spätwerk Ingeborg Bachmanns : Untersuchungen zum «Todesarten-Zyklus» und zu «Simultan» / Bärbel Thau. – Frankfurt am Main ; Bern ; New York : Lang, 1986. – 166 S.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
7. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
8. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
9. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
10. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
11. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
