ГІБРИДНІСТЬ ТА ДЕМАРКАЦІЯ ЛЮДСЬКОГО І ШТУЧНОГО В НАУКОВО-ФАНТАСТИЧНОМУ ТЕЛЕСЕРІАЛІ «ЗАХІДНИЙ СВІТ» (2016–2018)
DOI:
https://doi.org/10.32589/2411-3883.16.2019.187482Ключові слова:
Західний світ, Ліза Джой, Джонатан Нолан, кіномистецтво, національна міфологія, американська наукова фантастика, постгуманізм, андроїдАнотація
Статтю присвячено пошуку гібридності та демаркації людського і штучного в телесеріалі «Західний світ» (реж. Л. Джой і Дж. Нолан, США, 2016–2018). Розглянуто критичну рецепцію проблеми, надано загальну інформацію про серіал та його символіку, крізь призму проблем тілесності простежено деміфологізацію та реміфологізацію фронтиру, «американської мрії» та релігійних мотивів у стрічці. Робиться висновок, що серіал є багаторівневим філософсько-психологічним твором, який переосмислює західну цивілізацію, американські національні міфи, постколоніальний дискурс та фемінізм. «Західний світ» доводить, що темною стороною фронтирної романтики є насильство, «американської мрії» – деградація особистості, а віри – жорстокість. Усі ці прояви національної міфології пов’язані з руйнуванням тіла Іншого або, рідше, свого власного. Що більшою стає гібридність людського і штучного, то більш потрібне розмежування між ними. «Західний світ» застерігає від захоплення пост/трансгуманізмом і доводить, що людиною нас роблять любов, співчуття, страждання, смертність, пам’ять, мрії, віра, творчість, свобода, самопожертва, спротив тощо.
Посилання
Lem S. Fantastika i futurologiia v 2 kn [Science Fiction and Futurology]. M., «Izdatel'stvo AST», 2004, (Philosophy) Book 2, 667 p. (in Russian).
Ponomareva A. Evan Reichel Vud: «My uzhe zhivem v Mire Dikogo Zapada» (ekskliuzivnoe interv'iu) [Evan Rachel Wood: «We already live in the Westworld» (exclusive interview)] [Electronic Resource]. ELLE, May 29, 2018. Accessed on May 14, 2019 from https://www.elle.ru/celebrities/interview/evan-reichel-vud-my-s-vami-uzhe-zhivem-v-mire-dikogo-zapada-id6775161/ (in Russian).
Strizhov A. «Robot sviashchennyi»: kak android seriala «Westworld» okazalsia chelovechnee cheloveka? [«Sacred Robot»: how did the android of the Westworld TV series turn out to be more humane than humans?] [Electronic Resource]. HiSocrates. Filosofiia v Seti, 14.11.2016. Accessed on May 14, 2019 from https://hisocrates.com/neotericus/robot-svyashhennyj-kak-android-seriala-westworld-okazalsya-chelovechnee-cheloveka/ (in Russian).
Frolova M.A. Massovaia kul'tura kak kul'tura ekrana: (amerikanskoe kino) [Mass culture as a screen culture: (American cinema)]. Mikstura verbonim 99: ontologiia, estetika, kul'tura, Samara, 2000, P. 31–45. (in Russian).
Addison-Smith H. The Future of Race: colonialism, adaptation and hybridity in mid-century American science fiction / H. Addison-Smith // Foundation. – 2006. – № 96. – P. 17–30.
Jensen J. «Westworld»: EW Review / Jeff Jensen // Entertainment Weekly. September 30, 2016. Accessed on May 14, 2019 from https://ew.com/article/2016/09/30/westworld-review/.
Reid M. Postcolonialism / M. Reid // The Routledge Companion to Science Fiction. Mark Bould, Andrew M. Butler, Adam Roberts, Sherryl Vint, eds. – London : Routledge, 2009. – P. 256–266.
Schwartz T. Westworld: Season 2 Will Be «Defined by Chaos» / Terri Schwartz // IGN. – 4 Dec. 2018. – Accessed on May 14, 2019 from https://www.ign.com/articles/2016/12/05/westworld-season-2-will-be-defined-by-chaos.
Westworld: Season 1-2. Dir. Jonathan Nolan, Lisa Joy Nolan (2018). NBO. DVD.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
7. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
8. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
9. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
10. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
11. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
