ТІЛЕСНІСТЬ ТІНІ В ФЕНТЕЗІ: ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ІНТЕГРОВАНОЇ ОСОБИСТОСТІ В ЦИКЛАХ МАКСА ФРАЯ «ЛАБИРІНТИ ЄХО» ТА «ХРОНІКИ ЄХО»
DOI:
https://doi.org/10.32589/2411-3883.16.2019.187467Ключові слова:
фентезі доби постмодернізму, фольклорні мотиви, бінарні опозиції, тілесність, Тінь, глибинна психологія, Макс Фрай, світ ЄхоАнотація
Розвідка присвячена аналізу постмодерністської гри із семантичним полем концепту тіні у фентезійних циклах сучасного автора Макса Фрая «Лабіринти Єхо» (1996-7 рр.) та «Хроніки Єхо» (2004-13) на тлі поєднання міфологічних мотивів з поняттями глибинної психології К. Г. Юнга й Е. Нойманна. Надання тіні людини тілесності разом з нівелюванням бінарних опозицій, позбавляє лексему «тінь» традиційних конотацій (безтілесний – темний – негативний – зло) й дозволяє візуалізувати процес асиміляції Тіні (в її юнгіанському значенні) як частини цілісної особистості, здатної до інтеграції зі світом. Розгляд еволюції концепту Тіні в творчості автора дозволяє поглянути на віддзеркалення сучасних проблем інтеграції особистості засобами літератури фентезі. Стаття продовжує дослідження субстантивації елементів несвідомого в фентезійних творах Макса Фрая на прикладі циклу про Єхо.
Посилання
Belyaeva Е. Moral' postmoderna (po proizvedeniyam Maksa Fraya) / Е. Belyaeva // Etyka і maral'nasc' u epohu glabalіzacyі / Е. Belyaeva. – Brest: Al'ternativa, 2008. – Р. 51–60 (in Byelorussian).
Markova O. Fentezi. / Markova O. // Enciklopedicheskij slovar' anglijskoj literatury HKH veka. – M. : Nauka, 2005. – 542 р. – Р.41–44 (in Russian).
Neumann E. Glubinnaya filosofiya i novaya etika / Erich Neumann. – Moskva: Azbuka-klassika, 2008. – 256 р. (in Russian)
Rak I. V. Mify Drevnego Еgipta / I. V. Rak. – SPb.: Petro — RIF, 1993. – 270 p. (in Russian).
Sytnyk N. V. Fentezi D. R. R. Tolkina: arkhetypovyi vymir khudozhnoi struktury : avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. filoloh. nauk : spets. 10.01.04 "literatura zarubizhnykh krain" / Sytnyk N. V. – Simferopol, 2009. – 21p.(in Ukrainian).
Uholnikova N.S. Humorystychna fentezi u tvorchosti R. Asprina : avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. filoloh. nauk : spets. 10.01.04 "literatura zarubizhnykh krain" / Uholnikova N.S. – Simferopol, 2014. – 21p. (in Ukrainian).
Fraj M. Vlast' nesbyvshegosya / Max Frei. – SPb.: Amfora, 2006. – 334 p. (in Russian).
Fraj M. Volontery Vechnosti / Max Frei. – M: AST, 2017. – 640 p. (in Russian).
Frei M. Vorona na mostu, istoriya, rasskazannaya serom Shurfom Lonli-Lokli / Maks Frei. – SPb.: Amfora, 2006. – 334 p. (in Russian).
Frei M. Labirint Myonina / Max Frei. – SPb.: Amfora, 2006. – 334 p. (in Russian).
Frei M. Neulovimyj Habba Hen / Max Frei. – SPb.: Amfora, 2005. – 318 p. (in Russian).
Frei M. Obzhora-hohotun, istoriya, rasskazannaya serom Melifaro / Maks Frei. – SPb.: Amfora, 2010. – 351 p. (in Russian).
Frei M. Temnaya Storona / Max Fei. – SPb.: Amfora, 2005. – 367 p. (in Russian).
Frei M. Prostye volshebnye veshchi / Max Frei. – SPb.: Amfora, 2006. – 350 p. (in Russian).
Frei M. Chashka Fraya: Vse o mire Еho i nemnogo bol'she / M. Frei, A. Shujskij. – M.: AST, 2018. – 352 p. (in Russian).
Frei M. Chuzhak / Max Frei. – SPb.: Amfora, 2006. – 639 p. (in Russian).
Frezer D. D. Zolotaya vetv': Issledovanie magii i religii / Dzhejms Dzhordzh Frezer; per. s angl. M. K. Ryklina. – M. : Izdatel'stvo politicheskoj literatury, 1984. – 703 p. (in Russian).
Jung K. G. Ob arhetipah kollektivnogo bessoznatel'nogo / K. G. Jung // Arhetip i simvol / K. G. Jung. – M.: Renessans, 1991. — p. 97–128. (in Russian).
Le Guin U. The language of the night. Essays on Fantasy and Science Fiction / Le Guin Ursula. – New York : Harper Collins, 1992. – 240 p.
Stoichita V. A Short History of the Shadow (Essays in Art and Culture) / Victor I. Stoichita. – London: Reaktion books, 1997. – 264 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
7. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
8. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
9. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
10. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
11. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
