РОЗУМІННЯ ТІЛА З ТОЧКИ ЗОРУ МІФОЛОГІЧНОГО І ПОСТМОДЕРНОГО СВІТОГЛЯДУ
DOI:
https://doi.org/10.32589/2411-3883.16.2019.187464Ключові слова:
світогляд, постмодерн, міф, світоглядний код, масова культураАнотація
У статті проаналізовано світоглядне протистояння постмодерного і міфологічного світогляду за сучасних історичних умов як боротьба за світоглядну домінанту. Сучасність позиціонована як час зміни світоглядних парадигм на глобальному рівні. Міфологічний світогляд розглянуто як сучасну світоглядну систему, закорінену в певних архаїчних категоріях, але таку, що повністю еволюціонувала. Постмодерн також розглянуто у сучасності у варіанті «ерзац-структури», тобто в його останній фазі деградації. Досліджено базові світоглядні коди та опозиції, питання сакральності і деконструкції, актуалізовані архетипи і стереотипи, ігровий аспект, а також жорстокість і приниження як можливі елементи гри зі своїм і чужим тілом, почуттєва сфера «високого» і «низького» регістрів та ін. Практичним аспектом дослідження є аналіз впливів цих двох світоглядів на людську особистість і її тіло через масову культуру та літературу.
Посилання
Verbytska O. V. Tilesnist i dukh u filosofskomu dyskursi postmodernizmu [Corporeality and spirit in the philosophical discourse of postmodernism]. Dissertation for a Candidate Philosophy Sciences: 09.00.03. Lviv. nats. Untitled Ivan Franko. L., 2013. 160 p. (in Ukrainian).
Halushchak M. S. Filosofsko-kulturolohichnyĭ analiz kryzovoho stanu ievropeĭskoi svidomosti epokhy postmodernizmu [Philosophical and Cultural Analysis of the Crisis State of European Consciousness in the Postmodern Age]. Author's Resume for a Degree Candidate Philosophy Sciences: 09.00.04. National Pedagogical University M. P. Drahomanov. Kyiv, 2015. 19 p. (in Ukrainian).
Miednikova H. S. Tsinnisno-adaptatsiĭnyĭ potentsial mystetstva postmodernu v aspekti neklasychnoi estetyky [Value-adaptive potential of postmodern art in the aspect of non-classical aesthetics]. Dissertation for a Doctoral Degree in Philology: 09.00.08. National Pedagogical University M. P. Drahomanov. K., 2005. 404 p. (in Ukrainian).
Okorokova V. V. Obraz novoi sotsialnoi realnosti Postmodernu ta formy ĭoho modeliuvannia [The image of the new social reality of postmodern form and its modeling]. Monograph. South-Ukrainian National Pedagogical University K. D. Ushinsky. Odesa: VMV, 2018. 287 p. (in Ukrainian).
Paterykina V. V. Sakralizatsiia ĭ desakralizatsiia v sytuatsii postmodernu [Sacralization and desacralization in the postmodern situation]. Monograph. Donbass State Technical Institute. Alchevsk: DonDTU, 2013. 368 p. (in Ukrainian).
Pelahesha N. Ukraina u smyslovykh viĭnakh postmodernu: transformatsiia ukrainskoi natsionalnoi identychnosti v umovakh hlobalizatsii [Ukraine in semantic wars of postmodernism: transformation of Ukrainian national identity in the conditions of globalization]. Monograph. National Institute for Strategic Studies. K.: NISD, 2008. 287 p. (in Ukrainian).
Savelieva M. Iu. Postmodernistska paradyhma svidomosti: meta-teoretychnyĭ aspekt [Postmodern paradigm of consciousness: meta-theoretical aspect]. Dissertation for a Doctoral Degree in Philology: 09.00.05. Kyiv Univ. Taras Shevchenko. K., 1999. 396 p. P. 369–396. (in Ukrainian).
Skalska D. M. Estetyka. Estetyka postmodernoi doby [Aesthetics. Aesthetics of the postmodern age]. Tutorial for students. Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas. Department of Philosophy. Ivano-Frankivsk: Fakel, 2008. 132 p. (in Ukrainian).
Soletskyĭ O. Emblematychni formy dyskursu: vid mifu do postmodernu [Emblematic forms of discourse: from myth to postmodern]. Monograph. Ivano-Frankivsk: Lileia-NV, 2018. 400 p. (in Ukrainian).
Sukhyna O. V. Refleksiia liudskoi buttievosti u postmoderniĭ kulturi [Reflection of human futures in postmodern culture: author's abstract. dis for the sciences]. Author's Resume for a Degree Candidate of Culturology: 26.00.01. National academy of leading personnel of culture and arts. Kyiv, 2017. 19 p. (in Ukrainian).
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
7. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
8. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
9. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
10. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
11. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
