ТІЛО ВЛАДИ І ВЛАДА ТІЛА («МІСТЕРІЯ СТРАСТЕЙ» СЕЙРИ РУЛ)
DOI:
https://doi.org/10.32589/2411-3883.16.2019.187449Ключові слова:
драматургія, Сейра Рул, «Містерія страстей», тілесний код, тіло сакральне та профанне, два тіла короля, «новий історизм»Анотація
У статті розглядається використання дискурсу тілесності в циклі п’єс «Містерія страстей» (2010) сучасної американської драматургині Сейри Рул. Кожна з частин трилогії презентує епізод постановки великодньої містерії про смерть та воскресіння Христа у конкретному часопросторі (ренесансна Англія, гітлерівська Німеччина, рейганівські США). Продемонстровано, що, обравши ідейним ядром твору типово американське, на думку авторки, переплетення політики, релігійності та театральності, Рул значною мірою реалізує свою художню мету за допомогою тілесного коду. У ході аналізу виявлено стирання кордонів між тілом сакральним та профанним, що, з одного боку, суголосне з постмодерністськими мистецькими принципами, а з другого, продовжує давню знижувально-ігрову традицію західної культури. Рул також використовує у гротесково-карикатурному регістрі відомі метафоричні топоси двох тіл можновладця та ідентичності тіл правителя і держави для зображення ворожості влади в особі її впізнаваних «ікон» (Єлизавета І, А. Гітлер, Р.Рейган) фізичному та духовному буттю людини у світі. Прийом «п’єса у п’єсі», помножений на театральну специфіку присутності на сцені матеріальних тіл акторів, забезпечує твору багатовимірність соматичного коду.
Посилання
Аndreev М. А. Srednevekovaya evropeyskaya drama. Proiskhozhdeniye i stanovleniye (X-XIII vv.) [Medieval European Drama. Origins and Development (10th-13th cc.) ]. Мoscow, 1989, 215 p. (in Russian).
Baudrillard J. Symvolichnyi obmin i smert’ [Symbolic Exchange and Death]. L’viv, 2004, 376 p. (in Ukrainian).
Vasyliev Ye.M. Suchasna dramaturgiia: zhanrovi transformatsii, modyfikatsii, novatsii [Contemporary Drama: Genre Transformations, Modifications, Innovations]. Luts’k, 2017, 532 p. (in Ukrainian).
Gritsanov А. А. Telo [Body] In: Postmodernism. Encyclopedia. Minsk, 2001, pp. 826-830 (in Russian).
Klekovkin О.Yu. Sakral’nyi teatr: Heneza. Forma. Poetyka [Sacred Theater: Genesis. Form. Poetics]. Kyiv, 2002, 270 p. (in Ukrainian).
Pavis P. Slovnyk teatru [Dictionary of Theater]. L’viv, 2006, 640 p. (in Ukrainian)
Semenitskaya О, Sinitskays А. Misterial’nost’ [Mysteriality]. Myrhorod. Supplement 2 (2016). Slovar’ sovremennoy dramaturgii, Lausanne-Siedlce, pp. 105-109. (in Russian).
Shalahinov B.B. Karnaval i misteriya: rozdumy pro istorychni doli dvokh metaform yevropeys’koho mystetstva [Carnival and Mystery: Meditations on Historical Fates of Two Metaforms of European Art. Vsesvit, 2011, no. 3-4, pp. 249-255. Available at: http://www.vsesvit-journal.com/old/content/view/866/41/ (accessed 15 March 2019). (in Ukrainian).
Arendt H. The Human Condition. Chicago, 1998, 370 p.
Axton M. The Queen's Two Bodies: Drama and the Elizabethan Succession. Royal Historical Society Studies in History, 1977. No. 5, 176 p.
Carr W. Hitler: A Study in Personality and Politics. N.Y., 1979, 200 p.
Dobson M., Watson N. England’s Elizabeth. An Afterlife in Fame and Fantasy. Oxford, 2002, 348 p.
Davis M., Dulicai D., Viczian I. Hitler's Movement Signature. TDR 36, No 2, 1992. pp. 152-172.
Kantorowicz E. The King's Two Bodies: A Study in Medieval Political Theology. Princeton, NJ, 1957, 568 p.
Mancewicz A. Passion, Morality, and Thesis: Dramatic Genres in Edward Bond’s Passion. Studies in English Drama and Poetry. Łódż, 2007, pp.209-218.
Montrose L. A. “Shaping Fantasies”: Figurations of Gender and Power in Elizabethan Culture . In: Representing English Renaissance. Berkeley – L.A. – L , 1988, pp.31-64.
Mullaney St. The Place of the Stage: License, Play, and Power in Renaissance England. Chicago, 1988, 178 p.
Musolff A. Political Metaphor Analysis: Discourse and Scenarios. L., 2016, 208 p.
Orwell G. Review of Mein Kampf by Adolf Hitler. March 1940 Available at: https://carnegiecouncil-media.storage.googleapis.com/files/v18_i007-008_a010.pdf (accessed 15 March 2019).
Reed St. Cathedral of Light: The Nuremberg Party Rallies, Wagner, and The Theatricality of Hitler and the Nazi Party. HOHONU. University of Hawai‘i at Hilo, 2015, Vol. 13, pp. 74-80.
Ruhl S. Passion Play. N.Y., 2010, 262 p.
Shapiro J. Rival Playwrights: Marlowe, Jonson, Shakespeare. N. Y., 203 р.
Shapiro J. Oberammergau. The Troubling Story of the World's Most Famous Passion Play. N.Y., 2001, 272 p.
Tindemans K. Theatricality as a Political Paradigm (Theatre and Drama as Epistemological and Analytical Tools in Political Theory) Available at: https://ecpr.eu/Events/PaperDetails.aspx?PaperID=9457&EventID=1 (accessed 15 March 2019).
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
7. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
8. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
9. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
10. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
11. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
