ВІД KӦRPER ДО БІОМЕДІЙНОГО ТІЛА: ДИНАМІКА ОСМИСЛЕННЯ ТІЛА В ІСТОРИЧНІЙ ПЕРСПЕКТИВІ
DOI:
https://doi.org/10.32589/2411-3883.16.2019.187434Ключові слова:
тіло, Kӧrper, живе тіло, біополітика, біовлада, біомедійне тіло, феноменологіяАнотація
Авторка статті подала огляд основних підходів до осмислення тіла у західній гуманітаристиці. Наголошена відмінність між оксидентальною та орієнтальною інтерпретацією тіла. Дослідниця відштовхується від картезіанської неоднозначності в розумінні тіла, що в традиції західної філософії була частково зігнорована. Далі знаковою стала гуссерлівська ідея розрізнення «Kӧrper» та «Leib», продовжена і розвинута Гайдеґером та Мерло-Понті. Новий науковий поворот в осмисленні тіла маємо у працях М. Фуко, його ідеях біополітики та біовлади. Зрештою сьогодні все частіше вербалізується ідея про біомедійне тіло, як нову якість тіла, що породжена розвитком високих технологій, цифрової культури, біомедії та нової медійності.
Посилання
Descartes Rene. Metaphizychni rozmysly. – Pereklad z nim. Z. Borysiuk, O. Zhupansky. – Kyiv: Univers, 2000. – 304 s. (in Ukrainian).
Domanska Eva. Istoriya ta suchasna humanitarystyka: doslidzhennya z teorii znannya pro mynule. – Pereklad z polskoi ta anhliyskoi: Volodymyr Sklokin. – Vydavnytsvo “Nika-Tsentr”, 2012. – 263 s. (in Ukrainian).
Hararri Yuval Noy. 21 urok dlya XXI stolittya. – Pereklad z anhl. O. Demyanchuk. – Kyiv: BookChef, 2018. – 413 s. (in Ukrainian).
Merleau-Ponty Maurice. Phenomenolohiya spryinyattya. – Kyiv: Ukrainskyi Tsentr dukhovnoi kultury, 2001. – 551 s. (in Ukrainian).
Althusser Louis, Balibar Étienne. Reading Capital. – London: Verso, 1998. – 340 p.
Clough P. The Affective Turn: Political Economy, Biomedia, and Bodies.// Theory, Culture and Society. Volume: 25 issue: 1. P. 1-22.
Deleuze Gilles, Guattari Felix. A Thousand Plateaus: Capitalism and Schizophrenia. – Translation and Foreword by Brian Massumi. – University of Minnesota Press, 1987. – 632 p.
Foucault Michel. "Society Must Be Defended": Lectures at the Collège de France, 1975-1976. – Trans. by David Macey. – Picador, 2003. – 336 p.
Haraway Donna J. Modest_Witness@Second_Millenium. FemaleMan_Meets_OncoMouse: Feminism and Technoscience. – London: Routledge, 1997. – 378 p.
Heidegger Martin. Being and Time. Translated by Joan Stambaugh, revised by Dennis J. Schmidt. Albany, New York: SUNY Press, 2010. – 512 p.
Husserl Edmund. Ideas: General Introduction to Pure Phenomenology. – Routledge Classics, 2012. – 432 p.
Latour, Bruno. Reassembling the Social: an Introduction to Actor-network-theory. – Oxford New York: Oxford University Press, 2005. – 285 p.
Turner Bryan S. The Body and Society: Explorations in Social Theory. –Oxford: Basil Blackwell, 1984. – 254 p.
Yuasa Yasuo. The Body: Toward an Eastern Mind-Body Theory. – Albany: State University of New York Press, 1987. – 264 p.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Дослідження, що публікуються у збірнику наукових праць, повинні бути виконані відповідно до чинного законодавства України та етичних норм. Основний обов’язок автора полягає в тому, щоб виконати таке дослідження, яке заслуговує на об’єктивне обговорення науковою спільнотою його значущості.
2. Автори повинні формулювати свої наукові спостереження у такий спосіб, щоб їхні результати могли бути підтверджені іншими вченими, без підробки отриманих висновків або маніпуляції ними.
3. Автори статей несуть відповідальність за зміст статей і за сам факт їх публікації.
4. Автор повинен цитувати ті публікації, які вплинули на сутність роботи, а також ті, які можуть швидко познайомити читача з попередніми роботами, важливими для розуміння цього дослідження. За винятком оглядів, слід мінімізувати цитування робіт, які не мають безпосереднього відношення до змісту дослідження. Автор зобов’язаний провести джерельний пошук, щоб знайти і процитувати оригінальні публікації, тісно пов’язані з цим матеріалом. Необхідно також коректно вказувати на джерела принципово важливих матеріалів, використаних у цій роботі, якщо вони не були отримані самим автором.
5. Автори повинні дотримуватися усіх чинних вимог щодо публікацій рукописів. Неприпустимим є плагіат та його удавання за оригінальну розвідку, а також подання до редакції раніше опублікованої статті. У випадках виявлення плагіату відповідальність несуть автори поданих матеріалів.
6. Співавторами статті мають бути ті особи, науковий внесок яких є вагомим у її зміст та які розділяють відповідальність за здобуті результати. Автор, який подає рукопис до друку, відповідає за те, щоб до списку співавторів були включені всі ті й лише ті особи, які відповідають критеріям авторства. У статті, написаної декількома авторами, той з авторів, хто подає до редакції контактні відомості, документи і листується з редакторами, бере на себе відповідальність за згоду інших авторів статті на її публікацію у збірнику.
7. Автори повинні повідомити редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться у рукописі.
8. Автори повинні чітко вказати джерела всієї процитованої інформації, оформити посилання на наукові джерела відповідно до вимог ДСТУ ГОСТ 7.1:2006.
9. Редколегія має право відмовити у публікації статті за умов недотримання зазначених вимог.
10. Автор може висловити побажання не залучати деяких рецензентів до розгляду рукопису. Проте головний редактор може прийняти рішення залучити одного або декількох із цих рецензентів, якщо переконаний, що їх думки є важливими для неупередженого розгляду рукопису. Таке рішення може бути прийняте, наприклад, у тому випадку, коли є серйозні суперечності між цим рукописом і попередньою роботою потенційного рецензента.
11. Запобігання псевдонауковим публікаціям є відповідальністю кожного автора, головного редактора, рецензента, видавця й організації.
